Потрощені будівлі і мости.
Під вий сирен сьогодні знову смеркло.
І я волаю:-Господи, де Ти
В земному цьому варіанті пекла.
Прийдешній день... Хто впевнений, що він
для когось може взагалі настати.
Поля й ліси здригаються від мін,
І гинуть, гинуть молоді солдати.
Де в цьому Ти, Небесний Батьку мій?
Весь розум людства мов злетів з орбіти...
І дурить легковірних давній змій.
Дай, Дух Святий, пораду- що робити?
Мов тихий подих вітру навесні
У серце промовляє голос Божий:
Згадай, дитино, в найсумніші дні
Святе Письмо пораду дати може.
Ти розгорни його і помолись.
Читай, як лист-освідчення в коханні.
Ти памятаєш, як було колись?
Те щире спілкування – не прохання
земних нікчемних і пустих речей,
як стало зараз, а любов і віра.
Я Сам був світлом для твоїх очей
І ціллю молитов нелицемірних.
Та поступово стала марнота
Тобі взаємин наших цікавіша.
Ще й до війни ти вже була не та,
Але тебе Я, доню, не залишив.
До вуст Своїх мав піднести сурму,
Щоби твою увагу відвернути
Від світу, і мелодію сумну
ти чуєш? Тож розпочинай молитву.
- Все так, мій Отче. Соромно мені.
І важко усвідомити, і гірко,
Що є моя провина у війні.
І рана ця болітиме довіку.
Прости мене, помилуй, Отче мій.
Молю про захист для мого народу,
Щоб віру зберегти у час цей злий
Аж до Твого чудесного приходу.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Оцените произведение:
(после оценки вы также сможете оставить отзыв)
С чем пришли вы к нам, витии? - Сергей Сгибнев Миссионерское служение Апостола Павла невозможно переоценить! Едва ли в грядущие времена найдется кто-либо столь самоотверженно и преданно служащий Иисусу Христу, как это делал Павел!
Увы, к огромному сожалению, приходится встречаться с людьми, которые приезжают к нам в Россию не задумываясь о том, что за страну доверил им посетить Бог. Ведь это величайшая возможность для них - проявить свою преданность Иисусу! Уникальная привилегия служить в стране, о которой сами русские говорят: "Умом Россию не понять"!
Увы! Нам пытаются навязать "своего" Христа. А ведь Он один! Это Тот Иисус, Который на Голгофе "... говорил: Отче! прости им, ибо не знают, что делают..." (Лук.23:34).
Прости им, Отче! Прости им, этим незадачливым миссионерам, что пытаются привнести нам свою "статую свободы", тогда как Ты заповедал нам всем нести людям Тебя!