Чом до Бога ти говориш коли страшно,
Чом звертаєшся коли лиш біда,
Чом вклоняєшся благаєш допомоги,
Забуваєш про усі земні діла?
І чого ти Бога в усьому звинувачуєш,
І питаєш ,в чім я согрішив?
Забуваєш всі гріхи й їх значення,
І людей яким ти насолив.
Ти зі спокоєм говориш про гріхи буденні
І що кожен так грішить
Не благаючи Бога про прощення
Виправдання ти шукаєш кожну мить.
Може просто схаменешся друже
Встань навколішки і просто помовчи!
Як що Бога в серці маєш,
Бог спасе від всякої біди.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
О, Ноеминь, ты мать моя святая! - Лилия Кадын Дорогие матерья, цените ли вы невесток так, как ценила Ноеминь? Являетесь ли вы примером им? И будут ли отзываться о вас невестки, как Руфь? Несёшь ли имя Ноемини?
И вы, невестки, цените ли вы матерей так, как ценили Орфа и Руфь? Замените ли вы душою всей свой народ, свой язык, свою культуру, свою родину на родину и язык мужа, а в случае Руфи - на родину и язык матери (мужа)????? Несёшь ли имя Руфи?
